Вчимося читати етикетки на продуктах дитячого харчування

Как читать этикетки на детском питании

Дитяче харчування – це категорія промислових продуктів, які виготовляються з урахуванням особливостей травлення дітей, до них застосовуються певні вимоги стандартизації.

Вміння читати етикетки на продуктах дитячого харчування є важливим для уникнення алергенів, корекції функціональних кишкових розладів та формування смаку у дитини. На етикетках вказують, як правило, лише ті складові, які містять продукти як основні. Етикетки можуть надавати інформацію про перехресний контакт з алергеном, хоча такі дані не завжди прописують, тому що це не є обов’язковим у вимогах до стандартів маркування.

Початковим дитячим харчування є продукти прикорму. До продуктів прикорму пред’являються певні вимоги, вони не повинні містити потенційних алергенів, барвників, ароматизаторів, цукру. Вважається, що склад і терміни введення прикорму грають величезну роль в профілактиці алергії і кишкових дисфункцій. З прикормом дитина отримує не тільки ті поживні речовини до яких готова його травна система, а й ті, які з огляду на виснаження запасів в організмі або недостатності в грудному молоці з’являються у віці 4-6 місяців.

Такими важливими і доведеними дефіцитними речовинами є залізо, вітамін Д, цинк. Дефіцит заліза і цинку є проблемою харчування дитини раннього віку в економічно розвинених європейських країнах. Вважається, що з прикормом дитина повинна отримувати 90% рекомендованої кількості заліза в біодоступній формі.

Першими продуктами прикорму є каші та овочі.

Каша, як продукт прикорму, має важливе значення у збагаченні раціону дитини залізом і цинком, що дозволяє покрити добову потребу дитини другого півріччя життя на 40% в залозі і 30-50% цинку. Харчова цінність каш визначається харчовою цінністю муки або крупи, яка міститься як основа.

При відносно близькому складі основних нутриєнтів різних вид муки та круп каші суттєво відрізняються за рівнем вітамінів та мінеральних солей. В цьому відношення перевагу мають гречана та вівсяна крупи, які містять найбільшу кількість вітамінів В1, В2, магнію та заліза.

Зернові продукти призначаються в якості першого прикорму у дітей з недостатньою вагою. На етикетках важливо звертати уваги на наявність цукру, ароматизаторів, молока. Такі каші не рекомендовано застосовувати дітям з ризиком алергії та наявним атопічним дерматитом, функціональними розладами кишечника. Важливим є збагачення каш залізом, йодом, цинком. Та етикетках таких виробів зазначено, що вони збагачені даними мікроелементами.

Паралельно з кашами у якості  першого прикорму вводять овочі. У овочеві пюре для більш густої текстури використовують загусники:рисовий і картопляний крохмаль,вівсяне борошно і ін. Частка овочів при цьому знижується на 20-30%.

Овочі не лише несуть у собі харчову цінність, але і формують смак у дитини. Найбільш важливо познайомити дитини із гірким та кислим смаками. При додаванні загусників в овочі смак може змінюватись. Бажано, щоб овочеві пюре не містили солі, консервантів, барвників, ароматизаторів.

В овочеві пюре в якості жирів  додаються тільки рослинні масла, і на відміну від етикеток продуктів для дорослих, щоденні значення насичених жирів, холестерину, натрію і харчових волокон не вказуються, оскільки вони не встановлені для дітей молодше чотирьох років.

На етикетках м’ясного пюре кількість м’яса вказується обов’язково, в процентному співвідношенні: від 25 до 50%, як правило на 100 г.  Решта – борошно рисове, вода, масло рослинне. Це необхідно враховувати. Кількість м’яса, дозволена в 7-8 місяців становить до 30-50 г на добу, а якщо вік 9- 12 місяців то м’ясо рекомендовано у кількості 60-80 г.

До складу фруктових пюре можуть додавати загусники: крохмаль, борошно рисове, манна крупа, пектини та ін. Соки є з цукром і без цукру. Доданими сахарами можуть бути кукурудзяний сироп, декстроза і сахароза. Більшість соків виготовляється без додавання цукру, тобто містять природні сахара.

Рекомендації останніх років підтримують мінімальне вживання доданих цукрів дітьми, а дітям молодше 2 років споживати не рекомендується.

Говорячи про соки, варто знати, що вони містять вітаміни в дуже низьких кількостях, в середньому 2-4% від добової потреби дітей раннього віку. Змішані соки з кількох фруктів або овочів більш поживні, оскільки взаємно збагачують один одного харчовими компонентами. Більш поживні м’якотні соки, на відміну від освітлених. В деякі соки додають залізо, вітамін С, що вказується на етикетках.

В будь якому випадку, якщи ви в чомусь плутаетесь, або не можите розібратись – звертайтесь до фахівців Дитячого Медичного Центу “Педіатр і Я”. Ми з радістю допоможемо.

Ваш педіатр

ІНШІ СТАТТІ